Молодь ХХІ століття: життя та цінності у нових реаліях
Про кожне нове покоління прийнято говорити, що воно зовсім інше. Часто можна почути, що воно дурніше, нахабніше і взагалі гірше за попередні покоління. Але тепер є наукове підтвердження – люди, які народилися з 1995 року по 2012 рік, дійсно істотно відрізняються від інших поколінь. Це пов’язано в першу чергу з тим, що вони ростуть в епоху стрімкої наукового-технічного прогресу. Це впливає на їх свідомість і підсвідомість. Світова павутина своїми величезними кроками поступово дійшла до всіх сфер життя.
Сьогодні досить поширеною є думка про те, що 21 століття є поколінням інфантильних людей. Переважно вони пристосовані до життя набагато менше, ніж батьки в їхньому віці. В силу популяризації Інтернету і телебачення у них з’являються ідеали і канони, яким вони бажають слідувати, оскільки вважають, що це зробить їх щасливішими.
«Вам нічого не потрібно, вас ніщо не цікавить» – такої думки більшість старшого покоління.
Та що на думці у молоді, яка переживає війну? Як змінилося їхнє бачення до життя та цінностей у такий складний для нашої країни час? Щоб зрозуміти це – ми опитали кількох студентів нашого університету.
Каріна Курта студентка філологічного факультету має дещо іншу думку від дорослих. Не дивлячись на ситуацію в Україні вона вважає, що старше покоління помиляється стосовно молодиків,адже ми у наш час більш організованіші, плануємо свій час і майбутнє. Маємо набагато більше можливостей для здійснення мрій, підтримки молодіжних організацій, а також з раннього віку замислюємось над глобальними проблемами світу та їх вирішень. З 24 лютого вона допомагала волонтерам, підтримувала інформаційну війну в соц-мережах та багато іншого. Зізналася що в перші дні було дуже важко морально, але наразі все добре, живе далі та допомагає в цьому іншим.
А от Галина Пясецька з факультету міжнародно економічних відносин говорить: «У теперішніх умовах хочеться жити в моменті, тут і зараз, цінувати кожну секунду, але це не означає просто розважатись з друзями і залипати в соц-мережі. Робити те, що хоче наша душа, не відкладати це на завтра, адже ніхто не знає як все перевернеться за ніч.
Артем Биркович схожої думки. Студент фізичного факультету зазначив: «Так, наше покоління живе на повну. Ми хочемо жити, а не просто існувати. Це і є цінність – робити те, що тобі подобається, вивчати те, що тебе цікавить і йти до своїх цілей, щоби не було. Тепер це не просто слова, а правило, яке дуже добре закріпилося саме під час війни».
Дорослі з задоволенням засуджують сучасну молодь, але вони геть забули про те, що теж були в нашому віці. Але юнаки просто живуть в зовсім інший час, але не дивлячись на це – важливі людські цінності для них залишилися колишніми. Так само кохають і хочуть бути щасливими, як і молоді люди сто, і двісті років тому. Готові прийти на допомогу, підставити плече, коли комусь важко. І мета в житті у них теж є. Тільки шлях досягнення цієї мети трохи відрізняється від колишніх, особливо з 24 лютого.
Студентки Касинець Рената та Валерія Бабич
